?

Log in

Мобільна платформа 1С

Шановні колеги 1С-ники, Євгеній Гілєв та Насипов Фарит проводять новий безкоштовний тренінг з розробки на мобільній платформі 1С.

Подробиці тут: http://kursy-po-1c.ru/mobile-apps

Підла війна.

Підла війна.

Ось що це таке. Не Путін її вигадав. Таке траплялося в історії вже не раз. Вже навіть не важливо чий той Крим. Вірніше, пох... чий Крим! Важливо, якими методами здобувається ця піррова перемога.

Ті що промовчать відчують цю підлоту пізніше на власній шкурі. У тому числі й самі росіяни. І, напевно, більше за інших.

Покійна бабуся розповідала таку байку. У одної жінки був дуже вредний чоловік. Їсти, пити не дай лиш би жінку погамселити. Ні за що, чи аби за що...

Втім роки взяли своє. Лежить він на ліжку, ледве дихає, встати не може. Жінка його обходить, водички подасть, "памперси" поміняє. Ще трохи й час помирати.

Каже він, тихенько так жалісливо: "Галю, підійди до мене". Жінка, сльози витерла, підходить: "Чого тобі, Колю?" А він її як пере..бе кулаком, звідки й сили взялися!

- За що ти мене!
- Бо легше так мені, ... твою мать!

МОРАЛЬ:

Оці примовляння "РФії залишилось кілька років" - провокація спрямована на розслаблення національної "булки". Не можна недооцінювати сили навіть знекровленої і пораненої імперії.

ВАсиль, ти - варвар.

"Убивать животных можно будет только на сертифицированных бойнях"


Мого діда у війну забрали в Німеччину, навчатися працювати по-європейськи. Він багато чого цікавого розповідав про ті часи. І я ще про це напишу. Але "сертифікована бойня" змусила мене згадати один епізод із дідових бувальщин вже зараз. І усміхнутися.

Тоді він працював у німецькому селі, на німецьку бабку. Щоправда село те зовсім не було схоже на наше село, а фрау-господиня - на наших бабок. Асфальтовані дороги, мотоцикли із ведучими колясками, консервовані овочі, культура й порядок.
Один син німкені загинув, інший воював на східному фронті, і тому вона мала від уряду право на одного "раба" і на пільги в "оподаткуванні".

Але вирощених фрау (читай дідом Василем) свиней мусив убивати тільки "сертифікований" коляр. Він забирав частину тушки, шкіру й копита на користь держави, за решту платив, чи залишав господині. Дідове українське єство щиро бунтувало проти такої несправедливості і вн не міг без досади дивитися, як німкеня "по-єропейськи" правильно віддавала державі вирощене "непосильним трудом".

І одного дня, з тугою поглядаючи на вгодованого кабанюру, він запропонував фрау: "А нащо, Вам віддавати частину державі? Давайте я сам його вночі заколю й розберу, ніхто й не дізнається?" Німкеня з подивом і недовірою подивилася на 15-річного юнака:

- ВАсиль ( з наголосом на "А"), ти хіба це зможеш?
- Та я вдома, десятками їх переколов?
- ??? О_О
- Точно, хочете все покажу й розкажу?

Направду, дід бачив як колять кабана багато разів, але сам ніколи цього не робив. Втім, господиня, повірила і погодилася. Чи то цікавість її перемогла, чи то "шкурний інтерес", невідомо. Але! Кабана дід упорав. Швидко й правильно. Про що згодом і пошкодував. Бо любив жартувати.

- ВАсиль, а правда, що у Вас, там таких як я, мого віку, не тримають вже вдома. Бо вважають, що вже старі і ні на що не здатні?
- Так! А що їх тримати? - нітрохи не задумуючись, збрехав Дід. - Отак, як у вас є коляр, так і у нас є дядько із возом і довбнею. Вивозить бабу чи діда за село, далеко в долину, в рівчак і по голові довбнею!
- О Боже, ВАсиль, то ти справжній варвар! - анітрохи не сумніваючись, повірила розповіді "накачана" гітлерівською пропагандою щиросердна господиня.

... І почала закривати діда на замок на ніч. Так закінчилися його нічні походи. В погріб по сметану. І під міст, на обмін із заводськими робітниками. Вони залишали йому мармелад, він їм - пшеницю. Із пшениці та мармеладу виходила смачнюща кутя...

Вам по А, чи по Ж?

У кінці лихих дев’яностих на одній із оптових фірм міста Х. працювали дві касирки: Аня та Женя.

В один із моментів, керівники підприємства, аби не плутатися із виручкою вирішили по-простецьки розділити їх обов'язки. Женю зобов'язали приймати готівку тільки офіційно, Ані залишився сірий підприємницький «нал».

Далі більше. Щоб касирки не плуталися із паперами, комп'ютерники присвоїли префікси документам. Оскільки все відбувалося спонтанно, то документам Жені припала літера «Ж», Ані, віповідно, літера «А».

Поступово вся фірма, та її клієнти звикли до обов'язкового таємного питання операторів «Вам як накладну виписувати, по А, чи по Ж?». З часом тенденція поширилася на все місто. Потім на область.

Розказують навіть курйозні випадки. Податківці, перевіряючи одне з підприємств втрапили на неправильну «Ашну» папку і повернули її із словами: «Що це Ви нам по документи по «А» даєте? Ми перевіряємо тільки по «Ж».

А Вам, шановні, по «А», чи все таки по «Ж»?
Пролетіти, як багатовекторний ослик над Парижом - щоб світ ловив нас ловив, та так і не впіймав. Така от квінтесенціія України.
Якось, на День Незалежності
Зустрілися дві Протилежності.
І навіть коти перехожі
Нявчали: “Погляньте, вони ж бо не схожі!
В них спільних немає сторін та кутів,
Думок, негараздів, манер, почуттів.
Як будуть вони зустрічатись і жити?
Які в Протилежностей виростуть діти?..
Навіщо, на День Незалежності
Зустрілися дві Протилежності?”

Та марно.
Закохані з різних світів
Начхати хотіли на думку котів.
Російський мат - язик підтримки і супроводу російських продуктів.

Міжнародний день котів


Микола Вінграновський

Кіт, зима і весна

Іде кіт через лід

Чорнолапо на обід.

Коли чує він: зима

Його біла підзива.

– Ти чого йдеш через лід

І лишаєш чорний слід?

– Бо я чорний,– каже кіт,–

Я лишаю чорний слід.

Коли ж біла ти сама,

То й білій тут дотемна.

І пішов кіт через лід

Чорнолапо на обід.

Стала зимонька сумна:

За котом ішла весна!